На глинистый берег вавилонской реки вышла пожилая еврейка. Полвека прошло с поры, когда отроковицей привезли её из города Давида в Ниневию. Женщина была из княжеского рода. Скрестив руки на высокой груди, она серьёзно и долго смотрела в сторону разорённого Иерусалима.
Смеркалось. Со стороны селения женщина виделась замершей соляным столпом Лотовой женой. Из оцепенения еврейку вывел звонкий голос неслышно приблизившейся внучки.
– Смотри, какие украшения подарил мне сосед!
Девушка показала запястья, на которых сверкали браслеты из кричаще-синих стеклянных бусин, нанизанных на начищенные медные цепочки.
– Примерь, – внучка протянула еврейке длинную нитку бус, но та пренебрежительно отвернулась.
– Ни одна женщина, носившая настоящие сапфиры, не станет довольствоваться подделками! Если я забуду тебя, Иерусалим, – пусть забудет меня десница моя…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Mир вам, 5. Cодеpжательно и красиво ! Комментарий автора: Спасибо.
Leon
2010-09-23 13:00:13
Мне очень понравилась Ваша небольшая притча. Действительно, человек, однажды имевший драгоценное общение с Б оолм, уже не поддастся искушению к дешевым вещам!
Я изменил свой адрес. теперь меня можно найти по адресу: leoo501@mail.ru
Євген Аксарін
2012-02-15 20:08:02
Очень, очень хорошая миниатюра! Высокой пробы. Драгоценная, как сапфир.
Ирина Фридман
2015-12-03 12:59:15
Света, очень сильно написано. Пусть Бог вас благословит
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Поэзия : И вдруг запел петух - Людмила Солма
*) Примечание:
и сама не знаю... вот уж к чему и почему, но именно сегодня -
вновь вернулась к неприхотливым строкам моей "старой антресоли";
не оттого ли - что вдруг да нечаянно сложился и вот этот экспромт
в день современно-нынешний, сегодня?
